- звогчений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до звогчити.2) у знач. прикм. Який звогчів, став вогким, вологим. || Який заплив сльозами (про очі).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звогчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
звогченість — ності, ж. Властивість за знач. звогчений … Український тлумачний словник